Рейтинг малих та середніх громад

Дніпропетровської області

З січня 2021 року всі громади перейшли на прямі бюджетні відносини з Державним бюджетом, отримали більше повноважень, фінансових ресурсів, а значить стали відповідальними за все, що відбувається на їх територіях.Всі громади  мають однаковий статус,працюють  в рівних умовах і мають рівні можливості для розвитку. Освіта,медицина, адміністративні послуги, дороги, освітлення, водопостачання, вивіз сміття, благоустрій, забудова, і навіть, безпека – все це компетенція місцевої влади. Саме влада громади, і більше ніхто, повинна займатися вирішенням більшості місцевих питань, маючи на це бюджетні кошти. Більше того, всю відповідальність за розвиток відповідної території несе влада громади. Мешканці територіальних громад мають поруч владу, яку самі обирають і на діяльність якої можуть впливати, використовуючи наявні інструменти – бюджетні слухання, петиції, громадські слухання з різних питань, публічні звіти та інше. Новостворені громади не стають автоматично заможними. Так, там з’явилося більше повноважень і грошей. Але це ще не означає розвиток! Для успіху потрібні  лідери, готові взяти відповідальність і діяти рішуче, необхідні професіонали здатні залучити і ефективно використовувати кошти і потенціал громади.

Головною метою модернізації системи державного управління та територіальної організації влади є формування ефективного місцевого самоврядування, створення комфортних умов для проживання громадян, надання їм високоякісних та доступних публічних послуг, становлення інститутів прямого народовладдя. Наведений  рейтинг малих та середніх громад Дніпропетровської області розроблено на основі 8 індикаторів, які характеризують основні фінансові аспекти діяльності територіальних громад:

доходи загального фонду на одного мешканця (співвідношення обсягу надходжень доходів загального фонду без трансфертів до кількості мешканців відповідної ОТГ);

видатки загального фонду на одного мешканця (співвідношення обсягу видатків загального фонду до кількості мешканців відповідної ОТГ);

видатки на утримання аппарату управління у розрахунку на одного мешканця (співвідношення обсягу видатків на утримання аппарату управління, проведених за рахунок коштів загального фонду, до кількості мешканців відповідної ОТГ);

капітальні видатки на одного мешканця (співвідношення обсягу капітальних видатків бюджету громади до кількості мешканців відповідної ОТГ);

рівень дотаційності бюджетів (співвідношення обсягу базової чи реверсної дотації до загальної суми доходів загального фонду бюджету ОТГ з урахуванням базової чи реверсної дотації без урахування субвенцій з державного бюджету);

співвідношення видатків на утримання аппарату управління із сумою доходів загального фонду (співвідношення видатків на утримання аппарату управління органів місцевого самоврядування із сумою доходів загального фонду без урахування трансфертів з державного бюджету, у відсотках);

питома вага заробітної плати у видатках загального фонду бюджету ОТГ (відсоткова частка проведених із загального фонду бюджету видатків на заробітну плату з нарахуваннями до обсягу видатків загального фонду бюджету без урахування трансфертів, перерахованих з бюджету ОТГ до інших бюджетів);

питома вага капітальних видатків у загальному обсязі видатків (частка капітальних видатків у суммарному обсязі видатків загального та спеціального фонду відповідного бюджету ОТГ).

Одночасно з цим, слід зазначити, що для всебічної об’єктивної оцінки необхідно здійснювати більш глибокий аналіз фінансових показників конкретних громад, виявляти причинно-наслідкові зв’язки між рівнем розвитку соціальної та промислової інфраструктури, підприємницьким та ресурсним потенціалом території, демографічними чинниками і т.п. Також слід враховувати і нематеріальні активи громади.